Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2016 року Справа № 904/10353/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів: Ковтонюк Л.В., Карабаня В.Я., Нєсвєтової Н.М. за участю представників сторін: Громніцький Ю.П., Кравцова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 у справі № 904/10353/15господарського суду Дніпропетровської області за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до приватного акціонерного товариства "Теплогенерація" простягнення заборгованості

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2016 (суддя Мартинюк С.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Теплогенерація" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 6 489 233,38 грн. інфляційних втрат, 227 905,37 грн. 3% річних, 1 823 643,48 грн. пені та 155 466,38 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 (колегія у складі суддів: Білецької Л.М., Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2016 змінено. В абзаці другому резолютивної частини рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2016 у справі № 904/10353/15 розмір інфляційних втрат вважати 5 431 127,22 грн. та судовий збір в розмірі 112 240,14 грн., в іншій частині вимог про стягнення інфляційних втрат відмовлено. В іншій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2016 залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2016, публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2016 в частині відмови у стягненні 1 928 491,29 грн. пені, як такі, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2015 року публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного акціонерного товариства "Теплогенерація" про стягнення 3 865 982,58 грн. пені, 246 050,92 грн. 3% річних, 6 656 950,01 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 19.09.2014 між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та приватним акціонерним товариством "Теплогенерація" було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 2554/14-КП-3/ПТ, на виконання умов якого позивач передав відповідачу з вересня по грудень 2014 року природний газ в на загальну суму 47 137 666,42 грн., (акти прийняття-передачі природного газу від 30.09.2014, від 31.10.2014, від 30.11.2014, від 31.12.2014). Посилаючись на те, що відповідач в порушення умов вказаного договору за отриманий газ розраховувався невчасно, позивач нарахував на підставі п. 7.2 договору - 3 865 982,58 грн. пені, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України - 246 050,92 грн. 3% річних, 6 656 950,01 грн. інфляційних втрат.

Приймаючи рішення у даній справі, дослідивши подані сторонами докази, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню частково, оскільки позивачем невірно здійснено нарахування 3% річних та інфляційних, здійснивши їх перерахунок, місцевий господарський суд встановив, що сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 227 905,37 грн.; сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 6 489 233,38 грн., в решті позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат відмовив. Стосовно вимог про стягнення пені, то господарський суд Дніпропетровської області в рішенні від 30.05.2016 вказав про те, що, перевіривши розрахунок позивача, місцевим господарським судом встановлено, що розмір пені за спірний період становить 3 647 286,95 грн.; враховуючи скрутний фінансовий стан підприємства відповідача, визнав винятковими зазначені відповідачем обставини, які є підставою для зменшення заявленої позивачем суми пені, задовольнив клопотання відповідача про зменшення пені частково, зменшив її розмір на 50% відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, та задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 1 823 643,48 грн. пені, в решті вимог про стягнення пені відмовив.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, Дніпропетровський апеляційний господарський суд погодився з висновками господарського суду Дніпропетровської області щодо часткового задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача пені та 3% річних (1 823 643,48 грн. пені та 227 905,37 грн. 3% річних), проте не погодився з розміром задоволених місцевим господарським судом позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат, вказавши в постанові від 02.08.2016 про те, що судом першої інстанції невірно визначено періоди нарахування інфляційних втрат, тому здійснивши власний розрахунок втрат позивача від інфляції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 5 431 127,22 грн., в іншій частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат відмовив, змінивши абзац другий резолютивної частини рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2016 в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та зменшив суму судового збору до 112 240,14 грн.

З зазначеними висновками Дніпропетровського апеляційного господарського суду погоджується і Вищий господарський суд України, оскільки вони відповідають чинному законодавству України та матеріалам справи. Підстав для задоволення касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" немає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 у справі № 904/10353/15 залишити без змін.

Головуючий Л.Ковтонюк

судді: В.Карабань

Н.Нєсвєтова